бльокувати
Ukrainian
Pronunciation
- IPA(key): [blʲɔkʊˈʋate]
- Hyphenation: бльо‧ку‧ва‧ти
Verb
бльокува́ти • (blʹokuváty) impf
- 1928–1933 spelling of блокува́ти (blokuváty, “to block”), which was deprecated in the orthography reform of 1933
Declension
Conjugation of бльокува́ти, бльокува́ть (class 2a, imperfective, transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | бльокува́ти, бльокува́ть blʹokuváty, blʹokuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | бльоко́ваний blʹokóvanyj impersonal: бльоко́вано blʹokóvano |
| adverbial | бльоку́ючи blʹokújučy |
бльокува́вши blʹokuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
бльоку́ю blʹokúju |
бу́ду бльокува́ти, бу́ду бльокува́ть, бльокува́тиму búdu blʹokuváty, búdu blʹokuvátʹ, blʹokuvátymu |
| 2nd singular ти |
бльоку́єш blʹokúješ |
бу́деш бльокува́ти, бу́деш бльокува́ть, бльокува́тимеш búdeš blʹokuváty, búdeš blʹokuvátʹ, blʹokuvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
бльоку́є blʹokúje |
бу́де бльокува́ти, бу́де бльокува́ть, бльокува́тиме búde blʹokuváty, búde blʹokuvátʹ, blʹokuvátyme |
| 1st plural ми |
бльоку́єм, бльоку́ємо blʹokújem, blʹokújemo |
бу́демо бльокува́ти, бу́демо бльокува́ть, бльокува́тимемо, бльокува́тимем búdemo blʹokuváty, búdemo blʹokuvátʹ, blʹokuvátymemo, blʹokuvátymem |
| 2nd plural ви |
бльоку́єте blʹokújete |
бу́дете бльокува́ти, бу́дете бльокува́ть, бльокува́тимете búdete blʹokuváty, búdete blʹokuvátʹ, blʹokuvátymete |
| 3rd plural вони |
бльоку́ють blʹokújutʹ |
бу́дуть бльокува́ти, бу́дуть бльокува́ть, бльокува́тимуть búdutʹ blʹokuváty, búdutʹ blʹokuvátʹ, blʹokuvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | бльоку́ймо blʹokújmo |
| second-person | бльоку́й blʹokúj |
бльоку́йте blʹokújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
бльокува́в blʹokuváv |
бльокува́ли blʹokuvály |
| feminine я / ти / вона |
бльокува́ла blʹokuvála | |
| neuter воно |
бльокува́ло blʹokuválo | |
Derived terms
adjective
- бльокува́льний (blʹokuválʹnyj)
noun
- бльокува́ння n (blʹokuvánnja, “blocking”)
prefixed verbs
- забльокува́ти pf (zablʹokuváty, “to block”)
- розбльокува́ти pf (rozblʹokuváty, “to unblock”)