колонізатор

Ukrainian

Etymology

Cognate with Russian колониза́тор (kolonizátor), Belarusian каланіза́тар (kalanizátar), Polish kolonizator. This etymology is incomplete. You can help Wiktionary by elaborating on the origins of this term.

Pronunciation

IPA^(key): [kɔɫɔnʲiˈzatɔr]
Audio: (file)

Noun

колоніза́тор • (kolonizátor) m pers (genitive колоніза́тора, nominative plural колоніза́тори, genitive plural колоніза́торів, relational adjective колоніза́торський)

colonizer (one who makes a group or place into a colony; one who establishes a colonial relationship)
colonialist (one who supports or advocates colonialism)
colonizer (one who establishes or joins a colony; a colonist)
Synonym: колоні́ст m (koloníst)

Declension

Declension of *колоніза́тор*
(pers hard masc-form accent-a)
	singular	plural
nominative	колоніза́тор kolonizátor	колоніза́тори kolonizátory
genitive	колоніза́тора kolonizátora	колоніза́торів kolonizátoriv
dative	колоніза́торові, колоніза́тору kolonizátorovi, kolonizátoru	колоніза́торам kolonizátoram
accusative	колоніза́тора kolonizátora	колоніза́торів kolonizátoriv
instrumental	колоніза́тором kolonizátorom	колоніза́торами kolonizátoramy
locative	колоніза́торові, колоніза́торі kolonizátorovi, kolonizátori	колоніза́торах kolonizátorax
vocative	колоніза́торе kolonizátore	колоніза́тори kolonizátory

Related terms

колоніалі́зм m (kolonialízm)
колоніа́льний (koloniálʹnyj)
колоніза́ція f (kolonizácija)
колонізува́ти impf or pf (kolonizuváty)
колоні́ст m (koloníst), колоні́стка f (kolonístka)
коло́нія f (kolónija)

References

Shyrokov, V. A., editor (2016), “колонізатор”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 7 (кварта́л – кя́хтинський), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN, page 260
“колонізатор”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)