розізлити

Ukrainian

From розі- (rozi-) +‎ зли́ти (zlýty). Compare Russian разозли́ть (razozlítʹ).

розізли́ти • (rozizlýty) pf (imperfective зли́ти)

(transitive) to anger, to incense, to make angry, to rile
Synonyms: розсе́рдити pf (rozsérdyty), розгні́вати pf (rozhnívaty), розгніви́ти pf (rozhnivýty)

Conjugation of розізли́ти, розізли́ть (class 4b, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	розізли́ти, розізли́ть rozizlýty, rozizlýtʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	розі́злений rozízlenyj impersonal: розі́злено rozízleno
adverbial	—	розізли́вши rozizlývšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	розізлю́ rozizljú
2nd singular ти	—	розізли́ш rozizlýš
3rd singular він / вона / воно	—	розізли́ть rozizlýtʹ
1st plural ми	—	розізли́м, розізлимо́ rozizlým, rozizlymó
2nd plural ви	—	розізлите́ rozizlyté
3rd plural вони	—	розізля́ть rozizljátʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	розізлі́м, розізлі́мо rozizlím, rozizlímo
second-person	розізли́ rozizlý	розізлі́ть rozizlítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	розізли́в rozizlýv	розізли́ли rozizlýly
feminine я / ти / вона	розізли́ла rozizlýla
neuter воно	розізли́ло rozizlýlo

Bilodid, I. K., editor (1977), “розізлити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), volumes 8 (Природа – Ряхтливий), Kyiv: Naukova Dumka, page 683
“розізлити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)