самодержець
Ukrainian
Etymology
From само- (samo-) + держа́ти (deržáty) + -ець (-ecʹ). Calque of Ancient Greek αὐτοκρατής (autokratḗs). Compare Russian самоде́ржец (samodéržec), Belarusian самадзе́ржац (samadzjéržac).
Pronunciation
- IPA(key): [sɐmɔˈdɛrʒet͡sʲ]
Noun
самоде́ржець • (samodéržecʹ) m pers (genitive самоде́ржця, nominative plural самоде́ржці, genitive plural самоде́ржців, female equivalent самоде́ржиця)
Declension
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | самоде́ржець samodéržecʹ |
самоде́ржці samodéržci |
| genitive | самоде́ржця samodéržcja |
самоде́ржців samodéržciv |
| dative | самоде́ржцеві, самоде́ржцю samodéržcevi, samodéržcju |
самоде́ржцям samodéržcjam |
| accusative | самоде́ржця samodéržcja |
самоде́ржців samodéržciv |
| instrumental | самоде́ржцем samodéržcem |
самоде́ржцями samodéržcjamy |
| locative | самоде́ржцеві, самоде́ржцю, самоде́ржці samodéržcevi, samodéržcju, samodéržci |
самоде́ржцях samodéržcjax |
| vocative | самоде́ржцю samodéržcju |
самоде́ржці samodéržci |
Related terms
- самодержа́вець m (samoderžávecʹ)
- самодержа́вний (samoderžávnyj)
- самодержа́вство n (samoderžávstvo)
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “самодержець”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “самодержець”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “самодержець”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “самодержець”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)